Професія перекладача. Чи насправді їм так легко живеться

Професія перекладача вважається чи не найдавнішою в нашому світі. А й справді, навіть у Давньому Римі жоден договір або угода не могли успішно пройти без участі перекладача.

Post preview what it means to be a translat or

Недарма, людей, що володіли двома або більше мовами, так високо шанували. Не меншим попитом та повагою користувалися знавці мов і за часів Давньої Греції, що посприяло стрімкому розвитку її розгалудженої системи культурних та торгівельних зв’язків з усім світом.
Існує легенда, що за давніх часів, коли всі люди світу розмовляли єдиною мовою, Бог розгнівався через їхню пихатість та покарав, розділивши на декілька мовних груп. Проте з часом, він таки пом’якшив свою кару та відправив їм на допомогу перекладачів, котрі мали єдиний обов’язок – забезпечити взаєморозуміння між народами. 
Насправді, все було набагато простіше. Вперше професія перекладача згадується в далекому третьому столітті до нашої єри. Саме тоді були знайдені глиняні таблички, словники та граматичні посібники, котрі пов’язують із шумеро-акадською нацією. Перший перекладач, відомий історії – Анхурмес, верховний жрець із Тінісе, котрий жив у чотирнадцятому столітті до нашої єри. Хоча, історики ще й досі мають сумніви відносно його існування. Однак, найдавнішою відомою історичною згадкою є легендарний єгипетський барельєф третього тисячоліття до нашої єри, котрий зображує людину, що працює над перекладом. Судячи з малюнку, професія перекладача не мала великої шани за тих часів, адже його фігура зображена меншою, ніж фігури інших дійових осіб. Існує думка, що в Давньому Єгипті до перекладачів відносилися як до обслуговуючого персоналу та не надавали гідної поваги до їх праці, адже вони розмовляли мовою “ганебних варварів”. В той же час, у єгипетських манускриптах була знайдена згадка про керівника групи перекладачів, що може слугувати свідоцтвом існування перших перекладацьких професійних спілок та поділу їх спеціалістів на рівні. 

Трохи історії

Існування цивілізації Шумерів на території Східної Месопотамії (сучасна Туреччина) у 5-3 століттях до нашої єри послугувало активним поштовхом у розвитку професії перекладача.  Використання не лише шумерської, але і акадської мов викликали необхідність надання перекладу в різних сферах діяльності. Саме на цей час припадає активний розвиток писемних та граматичких посібників, виникнення словників, глосарію та інших навчальних матеріалів. У школах Вавилону, найдавнішого мегаполісу, що існував на теренах Месопотамії, навчали не лише писарів, але й почали приділяти велику увагу навчанню та тренуванню спеціалістів з перекладів. Проте, найреальніші документальні згадки про діяльність перекладачів датуються саме першим сторіччям до нашої єри, коли “сепиру” (а саме так в ті часи називали перекладачів) вже мали певну ієрархічну систему поділу. Повертаючись до історії, з плином певного часу, двомовні акадо-шумерські словники почали доповнюватися і іншими мовами, як, наприклад, мовою хуритів, що мешкали на території Малої Азії. 
А от щодо ролі перекладача у суспільстві, важливо зауважити, що на землях Карфагену це була доволі приваблива та високошанована професія. Саме у Карфагені була створена перша офіційна організація перекладачів. Вони були привілейованою верствою суспільства, їх звільняли від повинностей та надавали особливого статусу. Крім цього, вони вирізнялися і за зовнішнім виглядом, адже мали поголені голови з татуюванням папуги. Якщо птах мав розпахнені крила, це означало, що перекладач володіє як мінімум двома іноземними мова. Коли ж крила були складені догромади – лише однією. 
У культурі Давнього Риму переклади також займали одну з ключових ролей діяльності держави. Римлян навіть звинувачували у повній відсутності творчої уяви та фантазії, адже до виконання перекладів вони підходили з особливою відповідальністю. Попри це, саме перше сторіччя до нашої єри вважається “золотим віком” перекладацької практики римської літератури.

Сучасність

Практично нереально уявити сучасний світ без перекладів та перекладачів. Завдяки активній взаємодії між країнами, розвитку політичних та економічних відносин, культурному та навчальному обмінах необхідність взаєморозуміння займає важливу, й можливо навіть ключову позицію. Незалежно від того, потрібен письмовий чи усний переклад, від спеціаліста вимагається не лише бездоганне володіння мовою, але й поняття культури, знання традицій та історії країни, з котрою він працює. Саме тому, освіта та професійний рівень підготовки перекладача має настільки важливе значення під час виконання подібних робіт.